Казка про козака та сучасні реалії – глава 3

Треба вам, шановне панство, сказати, що у свій час міцно товаришувала родина Кравця з родиною тітки Ерефіії, набагато міцніше, ніж з родинами дядечки Сема та тітоньки Бріти. Дядечко Сем, як і тітонька Бріта, були скоріше знайомі, ніж друзі, бо жили на відстані, а тітка Ерефія під боком. Кравець до Ерефії з відкритою душею, а та падлюка завжди Кравця дурила і використовувала в своїх інтересах, бо давненько вже мала ганебний намір його родину повністю підкорити та майном заволодіти.

Отож після того, як залишилися нащадки Кравця без йадерної зброї, щоб мати більш надійний захист, батько Козака вирішив породичатися з дядечком Семом та тітонькою Брітою через їхніх спільних племінниць – Нату та Єесу. І почав до них сватів засилати, щоб своїх онуків на них оженити.

Continue reading

Loading spinner

Казка про козака та сучасні реалії – глава 2

Мабуть, вас цікавить, чому Козак без сучасної зброї опинився? Так я вам розповім.
Був в козака дід на прізвище Кравець. І мав той дід йадерну зброю. І ще була така зброя у дядечки Сема, тітоньки Бріти та в тітки Ерефії. Але отім трьом не дуже подобалося, що у Кравця є така сама зброя, що в них, і домовились вони між собою, ту зброю в Кравця відібрати, щоб він був менш могутнім за них і залежав від їхніх примх.

Знали вони, що полюбляє Кравець випити чогось гаряченького і добряче погуляти. Отож дядечко Сем узяв віскі й пиво, а тітка Ерефія чимало горілки, ще тітонька Бріта передала декілька пляшок джину, та й підкотили до Кравця у гості. Кравець дуже зрадів – вельмишановне панство завітало. Гостинний був, проставив їм на стіл справжнього українського самогону та приховану від жінки пляшку спотикача.

Continue reading

Loading spinner

Казка про козака та сучасні реалії – глава 1

Жив собі Козак. Звичайнісіньким життям жив. Хазяйством займався. Діточок ростив. З ранку палив люльку та пив добру каву. Вдень працював. Увечері чарочку горілочки випивав, сальцем з цибулькою, смаженою ковбаскою та соленими огірочками закушував. Вночі з дружиною кохався та мирно відпочивав. Нікого не чіпав, нікому своїм життям не заважав.

Та якось прокинувся серед ночі майже на світанку від якогось грюкоту незвичного. Вибіг на двір, а там здоровенний орк його хазяйські споруди трощить, худобу лякає та ще й репетує: «Я – твій брат. Прийшов до тебе разом жити. Давай обійматися-цілуватися».

В козака очі на лоба полізли від такого нахабства, схопив він, не роздумуючи, що рід руку попало, і почав з тим орком битися, своє добро та життя рідних захищати.

Continue reading

Loading spinner

Гумор – наша зброя!

Коли людина сумує, або ще гірше впадає у відчай, її сили тануть, як сніг на сонці. А коли радіє та сміється, сяє наче сонце, і все поряд своїм теплом зігріває.

Тому у будь-який спосіб, незважаючи ні на що, потрібно знаходити привід не для журби, а для веселощів. Заради майбутнього! Заради нашої перемоги! Все буде Україна!

Гумор - наша зброя

Continue reading

Loading spinner