
На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Песенки об Арбате» Булата Окуджавы
Ты течёшь сквозь года книги лиц мерцание.
Льётся записей ряд, как в ручье вода.
Ах, Фейсбук, мой Фейсбук, ты – моё призвание.
ты – и радость моя, и моя беда.
Continue reading

І нтернаціональний,
Н ема ані роду чи нації,
Т ріумфально та актуально
Е нергійно колотить по маківці,
Р озважальний, занадто привабливий,
Н аправляючий погляди разом,
Е стафету тримаючий звабливо,
Т ече просторінь скрізь поза часом.
© Лєка Веселка, квітень 2026
Авторський переклад з російської акровірша «ИНТЕРНЕТ», опублікованого в Журналі Акомпаніатора 3 квітня 2021 р. Continue reading

Іще не ніч та вже не день,
від дня зосталась тінь лишень.
Та тінь – найтонший перехід
від денних клопотів відхід.
Continue reading

Ещё не ночь, уже не день,
от дня осталась только тень.
Та тень – тончайший переход
к покою от дневных хлопот.
Continue reading
Ещё одна песенка от Виталия Рудника на мои стихи «Колыбельная феи снов».
Continue reading
Vitaly Rudnick створив у Suno пісню на мій новорічний віршик, за що я йому вельми вдячна. Як на мене, вийшло дуже гарно!
Червогого коня купайте,
дня жодного не пропускайте,
щоб за̔пал його зле̔гка згас,
щоб працював цей кінь на вас.
Continue reading
Купайте красного коня
и без купания ни дня,
чтоб пыл его слегка угас,
и чтоб работал конь на вас.
Continue reading

Влітку цього року прийняла участь в україномовній збірці віршів, прози та перекладів 44 авторів міжнародної літературної спільноти «Аrtelen» – книзі п’ятій та якось вчасно не поділилася цією приємною подією зі своїми читачами. 2025 рік добігає кінця, тож треба завершувати недовершене, щоб з радістю починати нове.