Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.
В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.
Continue reading
Кожен пише, як він чує,
серця ритм йому диктує!
Ось чому гово̔рять люди:
тексти не горять у грубі!
Continue reading
Как-то во время жары в голову залетела фраза «Не омрачив себя трусами», которая благополучно начала там крутиться и выкрутилась в ироничный незатейливый стишок. Потом к нему нарисовались с помощью искусственного интеллекта картинки и написался перевод на украинский язык.
Не омрачив себя трусами,
внимая древней простоте,
нудист на пляже телесами
пел гимн свободной наготе.
Любил поесть нудист бесспорно,
что отражалось в телесах,
но и за три ведра попкорна
не стал бы загорать в трусах.
Continue reading
В спекоту жити можливо,
лежачи обережно,
вночі, голяком, нерухливо,
пітніючи безмежно.
Continue reading
Друг мій кондиціонер –
Приклад багатьом тепер!
Здобуваю насолоду –
в день спекотний прохолоду.
Continue reading
Від жари кипіло тіло,
мліло, плавилось, потіло,
нило, корчило гримаси,
вимагало пива, квасу,
мікс абиякий із льодом,
і морозива до того.
Continue reading
Дуркування на суржику для тих, в кого периодично зникає світло в хаті.
Примовляти, доки не засяє.
Примовляння для жінок:
Ми кохалися зі Свєтом
і з привєтом і з отвєтом.
Добре Свєт мене кохав
та внєзапно убіжав.
Continue reading
Це спекотне літо,
сонцем розігріте,
смажить, наче шкварки,
загубило хмарки.
Як кисіль повітря,
десь подівся вітер
свіжий та ядрений,
дме лише копчений.
Continue reading
Поза часом,
поза віком
легкий шелест літер,
тихий шепіт фраз
тче вуаль простору.
Дзижчать прялки,
нитки слів сочаться
з куделів думок
і намотуються
на клубки оповідань.
© Лєка Веселка, липень 2024
