
На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Песенки об Арбате» Булата Окуджавы
Ты течёшь сквозь года книги лиц мерцание.
Льётся записей ряд, как в ручье вода.
Ах, Фейсбук, мой Фейсбук, ты – моё призвание.
ты – и радость моя, и моя беда.
Continue reading

І нтернаціональний,
Н ема ані роду чи нації,
Т ріумфально та актуально
Е нергійно колотить по маківці,
Р озважальний, занадто привабливий,
Н аправляючий погляди разом,
Е стафету тримаючий звабливо,
Т ече просторінь скрізь поза часом.
© Лєка Веселка, квітень 2026
Авторський переклад з російської акровірша «ИНТЕРНЕТ», опублікованого в Журналі Акомпаніатора 3 квітня 2021 р. Continue reading

А за десертом я скажу:
«Прощай, я втомлена тобою!
Ти був неласковий зі мною.
Тепер до іншого біжу».
Continue reading
Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Continue reading
«О, где ты, Муз?!», – шептала дама.
Не сочинялся стих упрямо,
когда проснулась утром рано.
Тогда, подняв себя с дивана,
коньяк плеснула в чашку с кофе
и как заправский киллер-профи,
достала пару пистолетов,
под возглас: «Песня ваша спета!», –
Continue reading
Один недавній випадок навів мене на роздуми про особистий простір індивіда. Що воно включає, чи можна його виміряти, як визначити його межі і наскільки воно необхідне людині, а, головне, навіщо?
У кожного є певні зобов’язання перед іншими – родинні, подружні, партнерські, дружні, професійні тощо. Але крім цих, нав’язаних вихованням і соціумом обов’язків, є ще й особисті права. Наприклад, тримати доглянутим своє фізичне тіло, втілювати свої ідеї та творчі задуми, накопичувати свої екзистенційні життєві цінності, реалізовувати свої мрії. Для своїх прав необхідна свобода від обов’язків, тобто таке місце та час, де зобов’язання перед іншими відсутні.
Таким місцем і часом є особистий простір людини, що включає особисті речі, персональне житло, куди стороннім вхід заборонено, недоторканний час, яким можна розпорядитися на свій розсуд, індивідуальне переживання емоцій та інформаційний простір.
Людина малює картину.
Картина малює людину.
Один одного малюють
два світи, що співіснують.
© Лєка Веселка, квітень 2024
Порошки до Дня Поезії
українською мовою:
поета надихає муза
а до поетки ходить муз
у музи перса в муза м’язи
союз
© Лєка Веселка, березень 2024
Continue reading