
На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави
Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.
Continue reading

На мотив «Песенки об Арбате» Булата Окуджавы
Ты течёшь сквозь года книги лиц мерцание.
Льётся записей ряд, как в ручье вода.
Ах, Фейсбук, мой Фейсбук, ты – моё призвание.
ты – и радость моя, и моя беда.
Continue reading
Я не вірю гарненьким фасадам,
за дверима буває досада.
Двері смикать облиш
та входи туди лиш,
де насправді стрічатимуть радо.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Червогого коня купайте,
дня жодного не пропускайте,
щоб за̔пал його зле̔гка згас,
щоб працював цей кінь на вас.
Continue reading
Купайте красного коня
и без купания ни дня,
чтоб пыл его слегка угас,
и чтоб работал конь на вас.
Continue reading
Все, що ви випромінюєте, формує вашу реальність, хочете ви того чи ні. І слова тут не є винятком. Слова – це виражені думки, але слова не можуть передати всієї її багатогранності, і часто її простий зміст. Їх виражений зміст мимоволі починає впливати на наші власні думки, а вони на слова, а вони знову на думки. Так і до замкнутого кола із відомої приказки недалеко:
«Посієш думку – пожнеш вчинок;
посієш вчинок – пожнеш звичку;
посієш звичку – пожнеш характер;
посієш характер – пожнеш долю».
Спробуйте видалити зі свого лексикону непотрібні, низьковібраційні слова та спостерігайте, як змінюється ваше життя.
Continue reading
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Знизу – стовбур згрубілий,
зверху – легкість та грація.
І на диво у білому
древо реінкарнації.
Що колись ми зробили –
то вже втратило значимість!
В житті новому білими
знов по колу ми скачемо.
Continue reading
Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Continue reading
Відпадає заслін між світами –
відчиняються двері са̔мі.
Без засувів, замків та стра̔жі,
але в котру ввійти, хто підкаже?
Не потрібна вже низка з ключами –
відчиняються двері самі.
В круговерті порталів, тунелів
як знайти щонайкращі двері?
Continue reading