Пісенька про Фейсбук

На мотив «Пісеньки про Арбат» Булата Окуджави

Ти течеш крізь роки книги фейсів бликання.
Ллється дописів ряд, як в струмку вода.
Ах, Фейсбук, мій Фейсбук, ти – моє покликання.
Ти – і радість моя, і моя біда.

Continue reading

Песенка о Фейсбуке

На мотив «Песенки об Арбате» Булата Окуджавы

Ты течёшь сквозь года книги лиц мерцание.
Льётся записей ряд, как в ручье вода.
Ах, Фейсбук, мой Фейсбук, ты – моё призвание.
ты – и радость моя, и моя беда.

Continue reading

Слова кодують простір та свідомість

Все, що ви випромінюєте, формує вашу реальність, хочете ви того чи ні. І слова тут не є винятком. Слова – це виражені думки, але слова не можуть передати всієї її багатогранності, і часто її простий зміст. Їх виражений зміст мимоволі починає впливати на наші власні думки, а вони на слова, а вони знову на думки. Так і до замкнутого кола із відомої приказки недалеко:

«Посієш думку – пожнеш вчинок;
посієш вчинок – пожнеш звичку;
посієш звичку – пожнеш характер;
посієш характер – пожнеш долю».

Спробуйте видалити зі свого лексикону непотрібні, низьковібраційні слова та спостерігайте, як змінюється ваше життя.
Continue reading

Древо реінкарнації

Знизу – стовбур згрубілий,
зверху – легкість та грація.
І на диво у білому
древо реінкарнації.

Що колись ми зробили –
то вже втратило значимість!
В житті новому білими
знов по колу ми скачемо.

Continue reading

Алло в комуналці

Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.

Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.

Continue reading

Відчиняються двері самі…

Відпадає заслін між світами –
відчиняються двері са̔мі.

Без засувів, замків та стра̔жі,
але в котру ввійти, хто підкаже?

Не потрібна вже низка з ключами –
відчиняються двері самі.

В круговерті порталів, тунелів
як знайти щонайкращі двері?
Continue reading