Пробуждение звёздного племени

Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.

В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.

Continue reading →

Про прозу

Поза часом,
поза віком
легкий шелест літер,
тихий шепіт фраз
тче вуаль простору.
Дзижчать прялки,
нитки слів сочаться
з куделів думок
і намотуються
на клубки оповідань.

© Лєка Веселка, липень 2024

Continue reading →

Поет та клава

Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».

«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.

Continue reading →

О стихах и поэзии

21 марта Всемирный день поэзии

СТИХИ

Стихи прилетают, когда захотят,
а так, хоть гони, хоть зови…
Им дверь не откроешь, в окно залетят
и спать не дадут до зари.

Стихи залетают и ум теребят,
играют на струнах души.
И просятся звуки в ритмический ряд –
из пауз и слов витражи.

© Лека Вэсэлка, июль 2018
Continue reading →

Поэт и клава

Вопрошал поэт у клавы:
«не отведать ли мне славы?»
Та сказала: «славы нет,
ешьте брюкву на обед».

«Не хочу твою я брюкву,
перепутала ты буквы.
Дайте правильный ответ!», –
бросил клич он в интернет.
Continue reading →