Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».
«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.
Continue reading
Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».
«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.
Continue reading
Людина малює картину.
Картина малює людину.
Один одного малюють
два світи, що співіснують.
© Лєка Веселка, квітень 2024
Яке просторище молочне!
Як сяє світлом чистота!
Суцільне біле непорочне,
краса у ньому й простота.
Та візьме от художник пензлі
порушить чистість полотна,
думок своїх змалює френзлі*,
під фарбой зникне білизна.
Continue reading
Какое белое пространство!
Сияет светом чистота!
Сплошное белое убранство,
в нём красота и простота.
Но вот возьмёт художник кисти,
нарушит девственность холста
и нарисует свои мысли,
закрасив белизну листа.
Continue reading
Тепленька долонька
та м’яка подушка.
Мовить фея соньок*
лагідно на вушко:
«Час відпочивати,
баю-баю-бай,
треба дуже спати,
міцно засинай».
Continue reading
Это не совсем обычное стихотворение – в нём можно переставлять местами строки без какого-либо ущерба для смысла и рифмы. 🙂
Тёплая ладошка,
мягкая подушка.
Шепчет фея-крошка
ласково на ушко:
«Баю-баю-баю,
спать давно пора!
Спи, забот не зная,
крепко до утра».
Continue reading
Щасливих Великодніх свят! Happy easter!
Вітальні листівки до Великодня від Leka & Ideogram ai
Яка блакить! Чудова мить!
І хмари наче гори.
Повітря радістю бринить
яскраве та прозоре.
Continue reading
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023