Поет та клава

Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».

«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.

Continue reading

Loading spinner

Полотно

Яке просторище молочне!
Як сяє світлом чистота!
Суцільне біле непорочне,
краса у ньому й простота.

Та візьме от художник пензлі
порушить чистість полотна,
думок своїх змалює френзлі*,
під фарбой зникне білизна.
Continue reading

Loading spinner

Заклик до країн світу

Душа болить за Україну,
болить нестерпно, безупинно.
Два роки вже війна триває
і кожен день людей вбиває.

Летять шахеди та ракети
і страху кидають тенета.
Сирени виють, плачуть діти,
бо небо й досі не закрите!

Коли зупинять цю навалу?
Невже людських смертей ще мало?
Невже замало суму, болі?
А може досить вже, доволі?

Continue reading

Loading spinner

Муза та Муз

Порошки до Дня Поезії

українською мовою:

поета надихає муза
а до поетки ходить муз
у музи перса в муза м’язи
союз

© Лєка Веселка, березень 2024
Continue reading

Loading spinner

Думки – хмарки

Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.

Continue reading

Loading spinner

24 лютого – друга річниця війни з поганцями

Лютий, Аня Черненко

Непереможна Україна

Непохитні, як скеля,
ще й незламні, сталеві,
боронять свою неньку
українці, як леви.

Вже два роки воюють
з тою клятой ордою,
як її не поборють,
то не знайдуть спокою.
Continue reading

Loading spinner