Дуркування на суржику для тих, в кого периодично зникає світло в хаті.
Примовляти, доки не засяє.
Примовляння для жінок:
Ми кохалися зі Свєтом
і з привєтом і з отвєтом.
Добре Свєт мене кохав
та внєзапно убіжав.
Continue reading
Це спекотне літо,
сонцем розігріте,
смажить, наче шкварки,
загубило хмарки.
Як кисіль повітря,
десь подівся вітер
свіжий та ядрений,
дме лише копчений.
Continue reading
Поза часом,
поза віком
легкий шелест літер,
тихий шепіт фраз
тче вуаль простору.
Дзижчать прялки,
нитки слів сочаться
з куделів думок
і намотуються
на клубки оповідань.
© Лєка Веселка, липень 2024
Фейсбук – ти – наче та зараза!
Зайду і в’язну, мов в цементі!
А добре драпати відразу,
але… ось «лайк» та ще й коментік.
© Лєка Веселка, липень 2024
Три – шість, три – шість.
Три – геть, шість – гість.
Це я про струм електричний,
кількість обмежена категорично,
кожного дня та цілодобово,
проблемно, морочливо, хоч тимчасово,
через шість годин вимикають на три,
щодня, будь-якої пори.
Continue reading
Користь кави доведена ще одним науковим дослідженням.
Каву пити кожен день корисно,
випивайте мілілітрів триста,
тобто по дві або навіть три чашки,
по хворобам тук-тук, наче цвяшком.
© Лєка Веселка, червень 2024
Continue reading
Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».
«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.
Continue reading
Людина малює картину.
Картина малює людину.
Один одного малюють
два світи, що співіснують.
© Лєка Веселка, квітень 2024
Яке просторище молочне!
Як сяє світлом чистота!
Суцільне біле непорочне,
краса у ньому й простота.
Та візьме от художник пензлі
порушить чистість полотна,
думок своїх змалює френзлі*,
під фарбой зникне білизна.
Continue reading
Уривки пам’яті моєї
не скласти вже в одну газету,
та в пісні пам’яті моєї
нема ще повного сюжету.
Continue reading