Я – небо, мысли все мои
в том небе облаков слои
сознанье – солнце закрывают,
то их полно, то исчезают,
дождём эмоций в землю льются,
из бытия воды берутся.
Continue reading
Tag Archives: мысли
Думки – хмарки
Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.
Continue reading
Ніч та світанок
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023
Солдатами не рождаются…
Посвящается ангелам ВСУ
Солдатами не рождаются,
солдатами умирают.
Войны колесо вращается
и давит, пощады не зная.
Жестокие силы бессовестно
солдатскую жизнь обрывают.
Уж места нет в ангельском воинстве,
а новые всё прибывают.
© Лека Вэсэлка, октябрь 2023
Continue reading
Мої вірші у поетичному Альманасі «З Україною в серці»
У червні цього року я отримала свої примірники друкованого Поетичного Альманаху «З Україною в серці», виданого за підтримки Конгресу літераторів України, Міжнародного Благодійного Фонду «Сєрж Гудман та Добро», Національної спілки журналістів України, Газети «Вечірній Нью-Йорк» (США), Академії ЛІК [Література, Мистецтво, Комунікації] (Германія) та інших благодійників, і надрукованого у друкарні «Друкарський двір Олега Федорова» м. Києва, який є частиною великого Міжнародного Творчого Проекту «Сreative World», спрямованого на об’єднання творчих людей світу.
Зненацька. Нарешті. Незабаром.
*
Війна, війна, хай тобі трясця!
Запа́л та на́тиск втрать зненацька!
Війна, війна, хай тобі всохне!
Візьми та з переляку здохни!
* Continue reading
Жду…
В ожидании контрнаступления ВСУ
Вой сирены слышится,
мне никак не пишется
ни стихом, ни прозою,
лишь война занозою
жгучею, колючею
душу мою мучает.
Continue reading
Пишущим

«Поэтическая минута», Джеймс Кристенсен
Каждый пишет, как он слышит
жизни ритм, что сердцу ближе!
Потому и говорят:
тексты в печке не горят!
Continue reading
О стихах и поэзии
СТИХИ
Стихи прилетают, когда захотят,
а так, хоть гони, хоть зови…
Им дверь не откроешь, в окно залетят
и спать не дадут до зари.
Стихи залетают и ум теребят,
играют на струнах души.
И просятся звуки в ритмический ряд –
из пауз и слов витражи.
© Лека Вэсэлка, июль 2018
Continue reading
Похмура осінь
Кожен рік спливає літо,
теплим сонечком зігріте.
Настає похмура осінь,
хоч ніхто її не просить
і на радощах не скаче.
Continue reading