Душа болить за Україну,
болить нестерпно, безупинно.
Два роки вже війна триває
і кожен день людей вбиває.
Летять шахеди та ракети
і страху кидають тенета.
Сирени виють, плачуть діти,
бо небо й досі не закрите!
Коли зупинять цю навалу?
Невже людських смертей ще мало?
Невже замало суму, болі?
А може досить вже, доволі?
Continue reading
Музика – пісня серця,
проза – розуму спів.
Вірші – стакато та скерцо
серцевого ритму зі слів.
Continue reading
Я – небо, мысли все мои
в том небе облаков слои
сознанье – солнце закрывают,
то их полно, то исчезают,
дождём эмоций в землю льются,
из бытия воды берутся.
Continue reading
Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.
Continue reading
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023
«Смешинка», Ольга Симонова, 2019 г.
Красота есть во всём, что нас окружает,
а не в том лишь, в чём принято видеть.
Когда жалость к себе перестала жалить,
скорби яд не мешает увидеть
Continue reading
«Школа тишины», Жан Дельвиль, 1929 г.
Тишина. Безмолвие. Молчание.
Исчезает всякое звучание.
Тишина. Молчание. Безмолвие.
Послевкусие от послесловия.
Continue reading
«Безмолвие», 17 старший аркан колоды Ошо Дзен Таро, Сьюзан Морган (Ма Дева Падма), 1995 г.
У молчания есть голос,
как налитый солнцем колос
на ветру зерном звенит,
так молчание звучит.
Continue reading
«В поисках Грааля», Ирина Сушельницкая, 2009 г.
Меня сжигали на кострах,
топили в бурном море…
И что? — Душа моя жива,
резвится на просторе.
Continue reading
Слова, как звуки, –
это Космоса руки.
Слова со смыслом –
это поиски Мысли
выразить Себя
звучанием огня
через тебя,
и через меня…
Continue reading