Думки – хмарки

Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.

Земне – то є моє життя,
де визначальне – відчуття
магніт, майбутнього зерно,
дивлюсь, чим проросте воно –
корисним буде, чи бур’яном,
чи вийде з нього хліб духмяний?

Якщо погані відчуття,
недобрим буде набуття.
Якщо хороші, гарний знак,
вдається все тоді відтак.
Зерно – магніт, дощем яким
його живило, жити з тим.

Мить починається з думок –
мій вибір, то є перший крок.
Що оберу? Важкі думки
затьмарять сонце і зірки.
Думки легкі, то є прекрасно, –
свідомість чиста, небо ясне.

Думки я маю вибирати
що облюбую, буду мати,
бо дощ з них потече рясний
і буде наслідок значний.
Який? Про те зерно розкаже,
як проросте, мені покаже.

Тож обираю я думки,
а почуття – вказівники:
як стало нудно – не туди,
як стало радісно – сюди.
Коло̔верть почуттів, думок –
сплітається життя танок.

© Лєка Веселка, березень 2024

P.S. Авторский перевод на русский в следующем посте.
Перевод через Гугл лучше не читать.

Похожие записи

Loading spinner
вверх