Вірш до попереднього допису «Біле та чорне».
Міцно обійми мене, моє Темне!
Загорни скоріше в свої обійми!
Іноді світитися так нестерпно!
Добре, що тебе ніхто не відійме!
Міцно обійми мене, моє Світле,
розчиняй хутчіш у своїх обіймах!
Бути завжди темним чогось набридло!
Добре, що тебе ніхто не відійме!
© Лека Веселка, січень 2025
Авторский перевод с украинского на русский:
Тёмное и Светлое
Крепко обними меня, моё Тёмное!
И укрой скорее в своих объятиях!
Иногда светить – бремя неподъёмное!
Хорошо, мы вечно с тобой в принятии!
Крепко обними меня, моё Светлое!
Раствори быстрее в своих объятиях!
Темнота бывает и надоедливой!
Хорошо, мы вечно с тобой в принятии!
© Лека Вэсэлка, январь 2025
Мой ответ на комментарий друга в Фейсбуке:
Свет и Тень в обнимку, рядом –
так задумано, так надо!
Чтоб в контрасте превращений
создавать поток творений.
© Лека Веселка, січень 2025
Світло й Тінь в обіймах, купно –
так задумано повсюдно!
Щоб в контрасті обертання
всіх творінь було дихання.
© Лека Вэсэлка, январь 2025
Похожие записи
