З днем святого Миколая
щиро й радісно вітаю!
Зичу здійснення бажань,
мрій, душевних сподівань.
Чудотворець Миколай,
В кожну хату завітай!
Подарунки діточкам
роздавай та їх батькам:
Continue reading
Авторський переклад з російскої.
Текст на русском после украинского.
̶ Зіграй мені на флейті вітру. І я подарую тобі посмішку дощу.
̶ Як можеш ти подарувати посмішку дощу? Хіба вона існує?
– Звичайно. І посмішка дощу, і сльози сонця, і поцілунки моря. Ти бачив їх багато разів. Ти навіть до них торкався.
̶ Що ти кажеш. Як можна доторкнутися до такого?
̶ Сонце випускає сльози. Чароійники їх знаходять, дбайливо шліфують і створюють із них ювелірні прикраси. Люди одягають ці прикраси і вбирають у себе блиск сонячних сліз. Це – бурштин.
̶ А поцілунки моря, які вони?
Continue reading
Кто стучится в мозг ко мне
ясным днём и при луне,
нейросеть переплетая,
мир иллюзий создавая?
Без сомнений, это он –
наш Земной Иллюзион.
У него полно работы
днём и ночью, каждый день,
и всегда одна забота –
сбить мозги мне набекрень.
Как засну, начнёт он дело,
убаюкав моё тело,
ставит шоры на глаза
и на мысли тормоза.
Авторський переклад з російської вірша «Ничто и Некто»:
Прозористі руки сльоти̔
з холодними вітру перста̔ми
проводжують мене туди,
де Сонце завжди з Небесами.
Вогонь золотий де пала̔,
незайманість біла де снігу,
немає Добра де і Зла,
бува̔ де звертає на небуль.
Continue reading
Жить в согласии с собой –
жить в согласии с судьбой.
Соглашаться с Божьей волей,
соглашаться с ветром в поле.
Continue reading
Что такое воля Божья?
Это то, что делать можешь.
Это то, что сделать должен,
в чём потребность и нужда.
Отчего не спишь ночами
и в груди бушует пламя,
отчего на сердце камень,
отчего в уме вражда.
Continue reading
Червона сукня, золоте волосся,
у гості завітала панна Осінь.
Ще молоденька, з настроєм мінливим,
здебільш сумна, доволі вередлива.
Continue reading
Сузір’я. Зоряні шляхи.
Молочний Шлях веде додому.
Зірки прикуті, мов цвяхи,
вказати стежку щоб знайому.
Злітаю ввись за небосхил,
пронизуючи час та простір,
і змахи моїх сильних крил
крушать усі завади просто.
Continue reading
Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.
В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.
Continue reading
Кожен пише, як він чує,
серця ритм йому диктує!
Ось чому гово̔рять люди:
тексти не горять у грубі!
Continue reading