Алло в комуналці

Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.

Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.

Continue reading →

Відчиняються двері самі…

Відпадає заслін між світами –
відчиняються двері са̔мі.

Без засувів, замків та стра̔жі,
але в котру ввійти, хто підкаже?

Не потрібна вже низка з ключами –
відчиняються двері самі.

В круговерті порталів, тунелів
як знайти щонайкращі двері?
Continue reading →

Переходова пора

Чи то літо, чи то осінь,
щось не розумію я –
роздоріжжя, міжсезоння,
перехідний крок життя.

Лист жовтіє, червоніє,
але зеленить трава,
небо ясно так синіє,
сонце гріє ще жнива.
Continue reading →

Говорильня

Багато слів та мало діла…
Європа, наче ти хотіла?
Америка воліла тож
(та, мабуть, то одна із лож*)
з футляру меч важкий дістати
та санкціями шматувати!

Continue reading →

Мандрівка до Франції

Авторський переклад українською мовою з російської вірша «Поездка во Францию».

Панорама Парижа з даху Галереї Лафайєт Осман

Пале-Рояль – королівський палац та площа Лувру

До Франції мандрівка, наче в Рай!
Для тих, хто відсахнувся від війни.
Хоч спека, поспіх, тільки-но встигай
набратися ефектів новізни.

Continue reading →

Поездка во Францию

Вигляд Парижа з даху Галерей Лафайєт Осман

Одна зі стін королівського палацу Лувру

Во Францию поездка – будто в Рай!
Особенно для спрыгнувших с войны.
Хотя жара и только поспевай
набраться впечатлений той страны.

Continue reading →

Дама и Муз

«О, где ты, Муз?!», – шептала дама.
Не сочинялся стих упрямо,
когда проснулась утром рано.
Тогда, подняв себя с дивана,

коньяк плеснула в чашку с кофе
и как заправский киллер-профи,
достала пару пистолетов,
под возглас: «Песня ваша спета!», –

Continue reading →