Запитав поет у «клави»:
«Може, спробувати слави?»
Та сказала: «Слава – цід*,
їжте брукву на обід».
«Не бажаю їсти брукву,
переплутала ти букви!
Та хіба я не поет?» –
кинув запит в інтернет.
Букви клацають на «клаві»,
строфам дань дає, не славі,
день у день строчить поет
слів римованих букет.
© Лєка Веселка, травень 2024
Примітка: *Цід – теж саме, що опара для тіста.
Авторський переклад з російської вірша «Поэт и клава», опублікованого у Журналі Акомпаніатора 29.05.20 р.