Цей вірш написаний 5 січня 2026 року після тривалої масованої атаки рашистськими шахедами та ракетами українського міста Чернігів.
Зима. Чернігів. Тиша. Спокій.
Сніг. Повня. Зірочки. Краса.
Та де там? Вже картають обрій
шахеди, шерстять небеса.
Continue reading
Червогого коня купайте,
дня жодного не пропускайте,
щоб за̔пал його зле̔гка згас,
щоб працював цей кінь на вас.
Continue reading
Купайте красного коня
и без купания ни дня,
чтоб пыл его слегка угас,
и чтоб работал конь на вас.
Continue reading
Новий рік уже приходить
і коня до нас приводить.
Кінь червоний вогняний,
волелюбний та стрімкий.
Continue reading
Новый год уже приходит,
Красного коня приводит.
Огненный, вольнолюбивый,
быстрый, смелый, горделивый.
Continue reading
Навіщо пам’ятники демонтуємо,
міняємо копійки на шаги?
Чи зайві гроші є, що так дуркуємо
під час війни?
Continue reading
Влітку цього року прийняла участь в україномовній збірці віршів, прози та перекладів 44 авторів міжнародної літературної спільноти «Аrtelen» – книзі п’ятій та якось вчасно не поділилася цією приємною подією зі своїми читачами. 2025 рік добігає кінця, тож треба завершувати недовершене, щоб з радістю починати нове.
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Вберегти щоб слух та вуха,
трампа не потрібно слухать!
А тим більш оте ху@ло,
щоб забрав його НЛО!
В космос шварконув відкритий,
щоб відкинув вмить копита.
© Лєка Веселка, листопад 2025
Ми в гарбузику зробим дірочки
і запалимо в ньому свічечку,
потім підемо, як «під білочкой»,
з цим гарбузиком пізно ввечері.
І при цьому вбрання покажемо
відьми, привида чи вампірчика,
спишна потім усім розскажемо
провели як свій час в Хелловінчик.
Continue reading