Влітку цього року прийняла участь в україномовній збірці віршів, прози та перекладів 44 авторів міжнародної літературної спільноти «Аrtelen» – книзі п’ятій та якось вчасно не поділилася цією приємною подією зі своїми читачами. 2025 рік добігає кінця, тож треба завершувати недовершене, щоб з радістю починати нове.
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Вберегти щоб слух та вуха,
трампа не потрібно слухать!
А тим більш оте ху@ло,
щоб забрав його НЛО!
В космос шварконув відкритий,
щоб відкинув вмить копита.
© Лєка Веселка, листопад 2025
Ми в гарбузику зробим дірочки
і запалимо в ньому свічечку,
потім підемо, як «під білочкой»,
з цим гарбузиком пізно ввечері.
І при цьому вбрання покажемо
відьми, привида чи вампірчика,
спишна потім усім розскажемо
провели як свій час в Хелловінчик.
Continue reading
Зазви̔чай полюбляють люди осінь,
опале листя в купі, тихий дощ…
Мені б у літо, в ліс янтарних со̔сон,
коли ще не потрібен макінтош.
Хоч непотрібно нарікати на погоду,
та не люблю я вогкість і туман.
Хай сонця промінь – вічний дар природи
ясніє крізь похмурість і дурман.
Continue reading
Я помилялася у пошуках Тебе̔,
дивилася туди, де третє око:
а раптом там відкриється високе?
Щось блимало поміж зіниць…
Та у пітьмах моїх дурниць
всякчас сліпили думки, страсті…
Я бачила чотири масті
в просвіт обрамлення Буття,
та лишень п’ята, то Твоя.
Continue reading
Знизу – стовбур згрубілий,
зверху – легкість та грація.
І на диво у білому
древо реінкарнації.
Що колись ми зробили –
то вже втратило значимість!
В житті новому білими
знов по колу ми скачемо.
Continue reading
Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Continue reading
