
Іще не ніч та вже не день,
від дня зосталась тінь лишень.
Та тінь – найтонший перехід
від денних клопотів відхід.
Continue reading

Іще не ніч та вже не день,
від дня зосталась тінь лишень.
Та тінь – найтонший перехід
від денних клопотів відхід.
Continue reading

Ещё не ночь, уже не день,
от дня осталась только тень.
Та тень – тончайший переход
к покою от дневных хлопот.
Continue reading

Той товар, що треба вам,
продається тільки тут! –
ще й хапають за рукав:
– ви беріть, докіль дають!
– Тільки тут? Не може бути,
в інших бачила місцях,
вам би тільки його збути,
добре знаю суть в речах!
Continue reading

А за десертом я скажу:
«Прощай, я втомлена тобою!
Ти був неласковий зі мною.
Тепер до іншого біжу».
Continue reading
Серця всередині чується стук.
Серця всередині стелиться звук.
Серця в крові зберігається тон.
Серця звучання – закон.
© Лєка Веселка, лютий 2026
Я не вірю гарненьким фасадам,
за дверима буває досада.
Двері смикать облиш
та входи туди лиш,
де насправді стрічатимуть радо.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Vitaly Rudnick створив у Suno пісню на мій новорічний віршик, за що я йому вельми вдячна. Як на мене, вийшло дуже гарно!
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Вберегти щоб слух та вуха,
трампа не потрібно слухать!
А тим більш оте ху@ло,
щоб забрав його НЛО!
В космос шварконув відкритий,
щоб відкинув вмить копита.
© Лєка Веселка, листопад 2025