(монорим українською)
Життя – в рядках оповідань,
де серед безлічі вагань,
крізь шепіт пристрасних зізнань,
журботу марних сподівань
лавину безлічі бажань,
несамовитих намагань,
жадобу до грошей та знань –
любові променіє грань.
© Лєка Веселка, березень 2025
Жить в согласии с собой –
жить в согласии с судьбой.
Соглашаться с Божьей волей,
соглашаться с ветром в поле.
Continue reading
Что такое воля Божья?
Это то, что делать можешь.
Это то, что сделать должен,
в чём потребность и нужда.
Отчего не спишь ночами
и в груди бушует пламя,
отчего на сердце камень,
отчего в уме вражда.
Continue reading
В спекоту жити можливо,
лежачи обережно,
вночі, голяком, нерухливо,
пітніючи безмежно.
Continue reading
Я – небо, мысли все мои
в том небе облаков слои
сознанье – солнце закрывают,
то их полно, то исчезают,
дождём эмоций в землю льются,
из бытия воды берутся.
Continue reading
Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.
Continue reading
Яка блакить! Чудова мить!
І хмари наче гори.
Повітря радістю бринить
яскраве та прозоре.
Continue reading
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023
Підрахунки ці дуже прості –
чим більше знищено руzні,
тим більше збережено буде
людських українських життів.
Лєка Веселка, листопад 2022
«Свято наближається», Tg Гумористичний фронт
