Очі завидющі…
Руки загребущі…
Хто б ті очі заплював?
Хто б ті руці відірвав,
Щоб навіки забулися на чуже зазіхати,
Щоби змоги не мали не своє забирати?

Схаменися, нелюде, схаменися!
Відступися, іроде, відступися!

Бо знайдеться спроможна людина,
Що встромить в твоє серце кілок з осини –
Власною ненавистю поперхнешся,
Власною кров’ю по самі вінця заллєшся.
Відвернеться від тебе нарешті доля –
Залишишся наодинці без влади і волі.

Позбудешся своєї сили над людськими думками,
Всі побачать, що ти ‒ тварюка, а не мудрий пане.
Навіть тварина посоромиться з тобою поруч стояти,
Ім’ям твоїм діточок неслухняних почнуть лякати,
Як козою рогатою: ой, уті-путі,
Ховайся скоріше, бо йде дідько* Путін!

© Лєка Веселка 2014

Примітка: *дідько – біс, чорт.

Continue reading →