Чи ви дурні та глузду в вас нема,
Шановні лідери ЕС та НАТО?
Чекаєте, щоб доля України вас спітка,
Бо зволікаєте нам небо закривати ?!
ЗАКРИЙТЕ НЕБО! Збережіть, що залишилось,
Бо кожен день та ніч і кожної доби
Падлючі літаки виснажують всі сили
З людей, споруд і рідної землі.
Continue reading
Якщо ти маєш голос*, його використовуй:
співай для своїх друзів, співай для свого Бога.
І голос твій впізнають, і голос твій почують,
і ті, кому співаєш, прийдуть на допомогу.
Continue reading
Слово «стихи́» созвучно со словом «стихи́и», а слово «ві́рші» (русское написание – «ви́рши») – с русским словом «верши́ть» (так и напрашивается дальше «правосудие») и украинским «ве́ршник» («всадник»).
Получается, что стихотворцы, виршисты, т.е. сочинители стихов и віршів, рифмоплёты и пииты – стихийные вершители судеб, всадники рифмованных строк, держащие слова, выскакивающие из-под цокота букв, в узде ритма.
© Лека Вэсэлка 2014
Присвячується громадянам України,
засліпленим кремлівської брехнею та
імперським шовіністичним маренням*
Мій синок та донечка, хай світить тобі сонечко.
Ненька Україна засліплену дитину
Щиро вибачає, додому чекає.
Дитина прозріє, сяйво знов засяє.
Відступиться морок, серце заспіває.
Заспіває долі, заспіває волі,
Що літає птахом білим в чистому просторі.
Рідная дитино, що тобі нейметься?
Відпусти від себе морок, хай душа спасеться.
Continue reading
Якщо ти грабуєш, гвалтуєш, вбиваєш
та неньку рідненьку мою зневажаєш,
коли схожим став ти на справжнього ката,
хто дав тобі право вважать себе братом?
Continue reading
ЛІНА КОСТЕНКО
З поеми «Берестечко»
* * *
Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами,
та ще й у всьому звинувачувати нас!
Хай живе і радіє моя Україна!
Хай вона розквітає країной єдиной.
Хай з’єднаються люди своїми серцями,
Хай Любов буде з нами
І Бог буде з нами!
Очі завидющі…
Руки загребущі…
Хто б ті очі заплював?
Хто б ті руці відірвав,
Щоб навіки забулися на чуже зазіхати,
Щоби змоги не мали не своє забирати?
Схаменися, нелюде, схаменися!
Відступися, іроде, відступися!
Бо знайдеться спроможна людина,
Що встромить в твоє серце кілок з осини –
Власною ненавистю поперхнешся,
Власною кров’ю по самі вінця заллєшся.
Відвернеться від тебе нарешті доля –
Залишишся наодинці без влади і волі.
Позбудешся своєї сили над людськими думками,
Всі побачать, що ти ‒ тварюка, а не мудрий пане.
Навіть тварина посоромиться з тобою поруч стояти,
Ім’ям твоїм діточок неслухняних почнуть лякати,
Як козою рогатою: ой, уті-путі,
Ховайся скоріше, бо йде дядько Путін!
© Лєка Веселка 2014
