Ой, лишенько мені, лихо! Що ж це робиться, що ж це коїться?

Оте Вище Я, що через мене дивиться, слухає, нюхає, мацає й смакує, тобто відчуває життя у нашому обмеженому 3Д, декілька днів тому беззаперечно дало зрозуміти, що на м’ясце мені зась, бо так після тієї ковбаски с сальцем скрутило, що хоч репетуй. І це вже не вперше скручує після того, як з’їм щось м’ясне, да так кепсько, що повний ховайсь.

Я до Нього: “Сігналізуєш?” Воно у відповідь: “А то! Досить! Дуже низькі вібрації”.

Матінко моя рідна, що ж мені робити? Риби я не люблю через її запах. Навіть ікра мене не надихає. Бр-р. От креветки, мідії, крабиків полюбляю. Але воно теж живе! Так може і цього вже нізя? Треба терміново провести тестування.

Що ж мені тепер їсти? Тушкувати оті овочі та кашку-малашку варити? І ніколи вже ані буженинки, ані гуляшику не скуштувати? А що я на роботу буду брати? Драники та сирники? Стану вся така сирна-мирна та драна-картопляна. А м’ясце, сальце, ковбаска? Все – приїхали. От тобі і Просвітлення! Отакої 🙁

Добре, що є на білому світі ще трохи людського їстівного щастя – горішки, фрукти та ягідкі. Особливо курага та яблучка. О, ще грибочки – печериці – ням-ням (одна назва чого коштує?). І яйця – перепелині та курячі. Оба-на, який раціончик цікавий вимальовується!

Але ж…, Татку, будь ласка, а можна мені … іноді… хоч курятинки?! Бо кажуть, коли щось їси, то якості від того до тебе переходять. А курочка – вона ж пташечка, тобто с крильцями. І пір’ячко в неї є. А в янголів теж крильця з пір’ячка… А я ж…, Ти сам краще мене знаєш.

© Лєка Веселка 2013

Похожие записи

• Я хочу жить в Украине!
• Прогулка
• Медитационные формулы для очищения сознания
• Улыбайтесь!
• Литании Единства
• Мир – это сон