Той товар, що треба вам,
продається тільки тут! –
ще й хапають за рукав:
– ви беріть, докіль дають!
– Тільки тут? Не може бути,
в інших бачила місцях,
вам би тільки його збути,
добре знаю суть в речах!
Continue reading
Тим, хто любить, зима не страшна,
ми зі снігу зліпимо серце,
хоч панує окру̔г білизна,
в світ любові відчинені дверці.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Я не вірю гарненьким фасадам,
за дверима буває досада.
Двері смикать облиш
та входи туди лиш,
де насправді стрічатимуть радо.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Vitaly Rudnick створив у Suno пісню на мій новорічний віршик, за що я йому вельми вдячна. Як на мене, вийшло дуже гарно!
Цей вірш написаний 5 січня 2026 року після тривалої масованої атаки рашистськими шахедами та ракетами українського міста Чернігів.
Зима. Чернігів. Тиша. Спокій.
Сніг. Повня. Зірочки. Краса.
Та де там? Вже картають обрій
шахеди, шерстять небеса.
Continue reading
Влітку цього року прийняла участь в україномовній збірці віршів, прози та перекладів 44 авторів міжнародної літературної спільноти «Аrtelen» – книзі п’ятій та якось вчасно не поділилася цією приємною подією зі своїми читачами. 2025 рік добігає кінця, тож треба завершувати недовершене, щоб з радістю починати нове.
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Ми в гарбузику зробим дірочки
і запалимо в ньому свічечку,
потім підемо, як «під білочкой»,
з цим гарбузиком пізно ввечері.
І при цьому вбрання покажемо
відьми, привида чи вампірчика,
спишна потім усім розскажемо
провели як свій час в Хелловінчик.
Continue reading
