Это не совсем обычное стихотворение – в нём можно переставлять местами строки без какого-либо ущерба для смысла и рифмы. 🙂
Тёплая ладошка,
мягкая подушка.
Шепчет фея-крошка
ласково на ушко:
«Баю-баю-баю,
спать давно пора!
Спи, забот не зная,
крепко до утра».
Continue reading
Уривки пам’яті моєї
не скласти вже в одну газету,
та в пісні пам’яті моєї
нема ще повного сюжету.
Continue reading
Як пилок та нектар,
я слова підбираю,
в стільника̔х, що із рими,
в мед віршів обертаю.
Continue reading
Душа болит за Украину,
болит и ноет непрерывно.
Война два года уже длится,
и смерть за смертью вереницей.
Летят шахеды и ракеты
бросают ужаса отсветы.
Сирены воют, дети плачут,
а небо до сих пор не спрячут!
Когда приструнят подлых гадов?
Неужто потакать им надо?
Неужто мало горя, боли?
Довольно, хватит! Иль доколе?
Continue reading
Музика – пісня серця,
проза – розуму спів.
Вірші – стакато та скерцо
серцевого ритму зі слів.
Continue reading
Порошки до Дня Поезії
українською мовою:
поета надихає муза
а до поетки ходить муз
у музи перса в муза м’язи
союз
© Лєка Веселка, березень 2024
Continue reading
Яка блакить! Чудова мить!
І хмари наче гори.
Повітря радістю бринить
яскраве та прозоре.
Continue reading
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023
Чорний Кролик постарішав,
цілий рік стрибав і тішив,
та минувся його час,
вже Дракон летить до нас.
Continue reading
Эта истина проста –
ждём прихода Рождества.
Будем славить мы Христа
в завершение поста.
Прекратится суета,
праздник распахнёт врата,
выйдет первая звезда,
можно выпить без стыда.
Continue reading