Ещё не ночь, уже не день,
от дня осталась только тень.
Та тень – тончайший переход
к покою от дневных хлопот.
Continue reading
Ночь прячет сумерки в карманы
Комментариев нет
Tag Archives: стихи
Звучання серця
Серця всередині чується стук.
Серця всередині стелиться звук.
Серця в крові зберігається тон.
Серця звучання – закон.
© Лєка Веселка, лютий 2026
Сніжне серце
Тим, хто любить, зима не страшна,
ми зі снігу зліпимо серце,
хоч панує окру̔г білизна,
в світ любові відчинені дверці.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Фасади та двері
Я не вірю гарненьким фасадам,
за дверима буває досада.
Двері смикать облиш
та входи туди лиш,
де насправді стрічатимуть радо.
© Лєка Веселка, січень 2026
Continue reading
Купание красного коня
Купайте красного коня
и без купания ни дня,
чтоб пыл его слегка угас,
и чтоб работал конь на вас.
Continue reading
Конь в пальто
Новый год уже приходит,
Красного коня приводит.
Огненный, вольнолюбивый,
быстрый, смелый, горделивый.
Continue reading
Навіщо?
Навіщо пам’ятники демонтуємо,
міняємо копійки на шаги?
Чи зайві гроші є, що так дуркуємо
під час війни?
Continue reading
Мої вірші в україномовній збірці «Аrtelen»
Влітку цього року прийняла участь в україномовній збірці віршів, прози та перекладів 44 авторів міжнародної літературної спільноти «Аrtelen» – книзі п’ятій та якось вчасно не поділилася цією приємною подією зі своїми читачами. 2025 рік добігає кінця, тож треба завершувати недовершене, щоб з радістю починати нове.
Злагода
В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
На дні серця
Я помилялася у пошуках Тебе̔,
дивилася туди, де третє око:
а раптом там відкриється високе?
Щось блимало поміж зіниць…
Та у пітьмах моїх дурниць
всякчас сліпили думки, страсті…
Я бачила чотири масті
в просвіт обрамлення Буття,
та лишень п’ята, то Твоя.
Continue reading