В злагоді з собою жити–
з долею своєй дружити.
Схвалювати Божу волю,
бути в згоді з вітром в полі.
Continue reading
Tag Archives: стихи
На дні серця
Я помилялася у пошуках Тебе̔,
дивилася туди, де третє око:
а раптом там відкриється високе?
Щось блимало поміж зіниць…
Та у пітьмах моїх дурниць
всякчас сліпили думки, страсті…
Я бачила чотири масті
в просвіт обрамлення Буття,
та лишень п’ята, то Твоя.
Continue reading
Древо реінкарнації
Знизу – стовбур згрубілий,
зверху – легкість та грація.
І на диво у білому
древо реінкарнації.
Що колись ми зробили –
то вже втратило значимість!
В житті новому білими
знов по колу ми скачемо.
Continue reading
Алло в комуналці
Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Continue reading
Відчиняються двері самі…
Відпадає заслін між світами –
відчиняються двері са̔мі.
Без засувів, замків та стра̔жі,
але в котру ввійти, хто підкаже?
Не потрібна вже низка з ключами –
відчиняються двері самі.
В круговерті порталів, тунелів
як знайти щонайкращі двері?
Continue reading
Переходова пора
Чи то літо, чи то осінь,
щось не розумію я –
роздоріжжя, міжсезоння,
перехідний крок життя.
Лист жовтіє, червоніє,
але зеленить трава,
небо ясно так синіє,
сонце гріє ще жнива.
Continue reading
Говорильня
Багато слів та мало діла…
Європа, наче ти хотіла?
Америка воліла тож
(та, мабуть, то одна із лож*)
з футляру меч важкий дістати
та санкціями шматувати!
Continue reading
Мандрівка до Франції
Авторський переклад українською мовою з російської вірша «Поездка во Францию».
До Франції мандрівка, наче в Рай!
Для тих, хто відсахнувся від війни.
Хоч спека, поспіх, тільки-но встигай
набратися ефектів новізни.
Continue reading
Поездка во Францию
Во Францию поездка – будто в Рай!
Особенно для спрыгнувших с войны.
Хотя жара и только поспевай
набраться впечатлений той страны.
Continue reading
Дама и Муз
«О, где ты, Муз?!», – шептала дама.
Не сочинялся стих упрямо,
когда проснулась утром рано.
Тогда, подняв себя с дивана,
коньяк плеснула в чашку с кофе
и как заправский киллер-профи,
достала пару пистолетов,
под возглас: «Песня ваша спета!», –
Continue reading











