Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Continue reading
Багато слів та мало діла…
Європа, наче ти хотіла?
Америка воліла тож
(та, мабуть, то одна із лож*)
з футляру меч важкий дістати
та санкціями шматувати!
Continue reading
Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.
В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.
Continue reading
Кожен пише, як він чує,
серця ритм йому диктує!
Ось чому гово̔рять люди:
тексти не горять у грубі!
Continue reading
Поза часом,
поза віком
легкий шелест літер,
тихий шепіт фраз
тче вуаль простору.
Дзижчать прялки,
нитки слів сочаться
з куделів думок
і намотуються
на клубки оповідань.
© Лєка Веселка, липень 2024
Уривки пам’яті моєї
не скласти вже в одну газету,
та в пісні пам’яті моєї
нема ще повного сюжету.
Continue reading
Як пилок та нектар,
я слова підбираю,
в стільника̔х, що із рими,
в мед віршів обертаю.
Continue reading
Музика – пісня серця,
проза – розуму спів.
Вірші – стакато та скерцо
серцевого ритму зі слів.
Continue reading
У червні цього року я отримала свої примірники друкованого Поетичного Альманаху «З Україною в серці», виданого за підтримки Конгресу літераторів України, Міжнародного Благодійного Фонду «Сєрж Гудман та Добро», Національної спілки журналістів України, Газети «Вечірній Нью-Йорк» (США), Академії ЛІК [Література, Мистецтво, Комунікації] (Германія) та інших благодійників, і надрукованого у друкарні «Друкарський двір Олега Федорова» м. Києва, який є частиною великого Міжнародного Творчого Проекту «Сreative World», спрямованого на об’єднання творчих людей світу.
