Авторський переклад українською мовою з російської вірша «Поездка во Францию».
Панорама Парижа з даху Галереї Лафайєт Осман
Пале-Рояль – королівський палац та площа Лувру
До Франції мандрівка, наче в Рай!
Для тих, хто відсахнувся від війни.
Хоч спека, поспіх, тільки-но встигай
набратися ефектів новізни.
Continue reading
Вигляд Парижа з даху Галерей Лафайєт Осман
Одна зі стін королівського палацу Лувру
Во Францию поездка – будто в Рай!
Особенно для спрыгнувших с войны.
Хотя жара и только поспевай
набраться впечатлений той страны.
Continue reading
Один недавній випадок навів мене на роздуми про особистий простір індивіда. Що воно включає, чи можна його виміряти, як визначити його межі і наскільки воно необхідне людині, а, головне, навіщо?
У кожного є певні зобов’язання перед іншими – родинні, подружні, партнерські, дружні, професійні тощо. Але крім цих, нав’язаних вихованням і соціумом обов’язків, є ще й особисті права. Наприклад, тримати доглянутим своє фізичне тіло, втілювати свої ідеї та творчі задуми, накопичувати свої екзистенційні життєві цінності, реалізовувати свої мрії. Для своїх прав необхідна свобода від обов’язків, тобто таке місце та час, де зобов’язання перед іншими відсутні.
Таким місцем і часом є особистий простір людини, що включає особисті речі, персональне житло, куди стороннім вхід заборонено, недоторканний час, яким можна розпорядитися на свій розсуд, індивідуальне переживання емоцій та інформаційний простір.
Людина малює картину.
Картина малює людину.
Один одного малюють
два світи, що співіснують.
© Лєка Веселка, квітень 2024
Душа болит за Украину,
болит и ноет непрерывно.
Война два года уже длится,
и смерть за смертью вереницей.
Летят шахеды и ракеты
бросают ужаса отсветы.
Сирены воют, дети плачут,
а небо до сих пор не спрячут!
Когда приструнят подлых гадов?
Неужто потакать им надо?
Неужто мало горя, боли?
Довольно, хватит! Иль доколе?
Continue reading
Душа болить за Україну,
болить нестерпно, безупинно.
Два роки вже війна триває
і кожен день людей вбиває.
Летять шахеди та ракети
і страху кидають тенета.
Сирени виють, плачуть діти,
бо небо й досі не закрите!
Коли зупинять цю навалу?
Невже людських смертей ще мало?
Невже замало суму, болі?
А може досить вже, доволі?
Continue reading
Яка блакить! Чудова мить!
І хмари наче гори.
Повітря радістю бринить
яскраве та прозоре.
Continue reading
Чорний Кролик постарішав,
цілий рік стрибав і тішив,
та минувся його час,
вже Дракон летить до нас.
Continue reading
Эта истина проста –
ждём прихода Рождества.
Будем славить мы Христа
в завершение поста.
Прекратится суета,
праздник распахнёт врата,
выйдет первая звезда,
можно выпить без стыда.
Continue reading
У червні цього року я отримала свої примірники друкованого Поетичного Альманаху «З Україною в серці», виданого за підтримки Конгресу літераторів України, Міжнародного Благодійного Фонду «Сєрж Гудман та Добро», Національної спілки журналістів України, Газети «Вечірній Нью-Йорк» (США), Академії ЛІК [Література, Мистецтво, Комунікації] (Германія) та інших благодійників, і надрукованого у друкарні «Друкарський двір Олега Федорова» м. Києва, який є частиною великого Міжнародного Творчого Проекту «Сreative World», спрямованого на об’єднання творчих людей світу.
