Нічого росіянам не бажаю,
на очі дивлячись українські сумні,
але коли в Росії щось палає,
не співчуваю їм я зовсім, ні.
Continue reading
Category Archives: Вірші
Рашистському окупанту (намовляння)
Рашистський окупанте, пильно мене слухай,
хай кожне моє слово влізе тобі в вуха,
заполонить твій мозок та заплющить очі:
за материнське горе, за сльози дівочі,
за спаплюжене дитинство,
за безпорадне батьківство,
за зруйновані тобою міста і села –
най твоє життя до віку стане невеселим!
Continue reading
Руському «брату»
Якщо ти грабуєш, гвалтуєш, вбиваєш
та неньку рідненьку мою зневажаєш,
коли схожим став ти на справжнього ката,
хто дав тобі право вважать себе братом?
Continue reading
Маріуполь – місто слави!
Маріуполь – місто вічной Слави,
Подвиг твій – Історії Скрижаль.
Української форпост держави,
доки б’ється серце – «АЗОВ»-СТАЛЬ!
© Лєка Веселка, 27.04.2022
Українські самураї
Маріуполь серцем б’ється,
«Азовсталь» те серце зветься.
Полк «Азов» його тримає –
українські самураї.
© Лєка Веселка, 27.04.2022
Святий Укрій Переможець
ЗАКРИЙТЕ НЕБО!!!
Чи ви дурні та глузду в вас нема,
Шановні лідери ЕС та НАТО?
Чекаєте, щоб доля України вас спітка,
Бо зволікаєте нам небо закривати ?!
ЗАКРИЙТЕ НЕБО! Збережіть, що залишилось,
Бо кожен день та ніч і кожної доби
Падлючі літаки виснажують всі сили
З людей, споруд і рідної землі.
Continue reading
Якщо ти маєш голос…
Якщо ти маєш голос*, його використовуй:
співай для своїх друзів, співай для свого Бога.
І голос твій впізнають, і голос твій почують,
і ті, кому співаєш, прийдуть на допомогу.
Continue reading
Стихи и вірші
Слово «стихи́» созвучно со словом «стихи́и», а слово «ві́рші» (русское написание – «ви́рши») – с русским словом «верши́ть» (так и напрашивается дальше «правосудие») и украинским «ве́ршник» («всадник»).
Получается, что стихотворцы, виршисты, т.е. сочинители стихов и віршів, рифмоплёты и пииты – стихийные вершители судеб, всадники рифмованных строк, держащие слова, выскакивающие из-под цокота букв, в узде ритма.
© Лека Вэсэлка 2014
Дітям України, засліпленим брехнею
Присвячується громадянам України,
засліпленим кремлівської брехнею та
імперським шовіністичним маренням*
Мій синок та донечка, хай світить тобі сонечко.
Ненька Україна засліплену дитину
Щиро вибачає, додому чекає.
Дитина прозріє, сяйво знов засяє.
Відступиться морок, серце заспіває.
Заспіває долі, заспіває волі,
Що літає птахом білим в чистому просторі.
Рідная дитино, що тобі нейметься?
Відпусти від себе морок, хай душа спасеться.
Continue reading