Чи то літо, чи то осінь,
щось не розумію я –
роздоріжжя, міжсезоння,
перехідний крок життя.
Лист жовтіє, червоніє,
але зеленить трава,
небо ясно так синіє,
сонце гріє ще жнива.
Continue reading
Гра світла з тінню серед дерев на Чернігівському Валу 15 серпня 2025 року.
Игра света с тенью среди деревьев на Черниговском Валу 15 августа 2025 года.
Текст на русском после украинского.
«Glauca Pendula» (блакитна плакуча ялина) – різновид атласького кедра, який широко культивується у Франції. Його часто вирощують у садах та парках.
Дерево, що зачарувало мене, яке я вперше побачила у Франції.
Суміш верби та ялинки. Розлоге і шикарне з незвичайними шишками.
Червона сукня, золоте волосся,
у гості завітала панна Осінь.
Ще молоденька, з настроєм мінливим,
здебільш сумна, доволі вередлива.
Continue reading
Це спекотне літо,
сонцем розігріте,
смажить, наче шкварки,
загубило хмарки.
Як кисіль повітря,
десь подівся вітер
свіжий та ядрений,
дме лише копчений.
Continue reading
Я – небо, мысли все мои
в том небе облаков слои
сознанье – солнце закрывают,
то их полно, то исчезают,
дождём эмоций в землю льются,
из бытия воды берутся.
Continue reading
Я – небо, а мої думки̔
у тому небі, як хмарки̔
свідомість – сонце закривають,
то повно їх, то вмах зникають,
дощем емоцій в землю ллются,
з води буття вони беруться.
Continue reading
Яка блакить! Чудова мить!
І хмари наче гори.
Повітря радістю бринить
яскраве та прозоре.
Continue reading
Коли ніч надійде,
хто врятує мене
від її надто темних обіймів?
Як світанок зійде,
геть її прожене,
і поразку свою вона прийме.
© Лєка Веселка, вересень 2023
«Літня спека», Катерина Слота, 2018 р.
Спека неможлива!
Де ти ходиш, злива?
Завітай хутчіше,
Спеку змий скоріше!
Continue reading