Зіграй мені на флейті вітру

Авторський переклад з російскої.
Текст на русском после украинского.

̶  Зіграй мені на флейті вітру. І я подарую тобі посмішку дощу.

̶  Як можеш ти подарувати посмішку дощу? Хіба вона існує?

– Звичайно. І посмішка дощу, і сльози сонця, і поцілунки моря. Ти бачив їх багато разів. Ти навіть до них торкався.

̶  Що ти кажеш. Як можна доторкнутися до такого?

̶  Сонце випускає сльози. Чароійники їх знаходять, дбайливо шліфують і створюють із них ювелірні прикраси. Люди одягають ці прикраси і вбирають у себе блиск сонячних сліз. Це – бурштин.

̶  А поцілунки моря, які вони?
Continue reading

Loading spinner

Ніщо і Хтось

Авторський переклад з російської вірша «Ничто и Некто»:

Прозористі руки сльоти̔
з холодними вітру перста̔ми
проводжують мене туди,
де Сонце завжди з Небесами.

Вогонь золотий де пала̔,
незайманість біла де снігу,
немає Добра де і Зла,
бува̔ де звертає на небуль.
Continue reading

Loading spinner

Что такое воля Божья?

Что такое воля Божья?
Это то, что делать можешь.
Это то, что сделать должен,
в чём потребность и нужда.
Отчего не спишь ночами
и в груди бушует пламя,
отчего на сердце камень,
отчего в уме вражда.

Continue reading

Loading spinner

Зоряний дім

Сузір’я. Зоряні шляхи.
Молочний Шлях веде додому.
Зірки прикуті, мов цвяхи,
вказати стежку щоб знайому.

Злітаю ввись за небосхил,
пронизуючи час та простір,
і змахи моїх сильних крил
крушать усі завади просто.

Continue reading

Loading spinner

Пробуждение звёздного племени

Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.

В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.

Continue reading

Loading spinner

Полотно

Яке просторище молочне!
Як сяє світлом чистота!
Суцільне біле непорочне,
краса у ньому й простота.

Та візьме от художник пензлі
порушить чистість полотна,
думок своїх змалює френзлі*,
під фарбой зникне білизна.
Continue reading

Loading spinner

Холст

Какое белое пространство!
Сияет светом чистота!
Сплошное белое убранство,
в нём красота и простота.

Но вот возьмёт художник кисти,
нарушит девственность холста
и нарисует свои мысли,
закрасив белизну листа.

Continue reading

Loading spinner

Колыбельная феи снов

Это не совсем обычное стихотворение – в нём можно переставлять местами строки без какого-либо ущерба для смысла и рифмы. 🙂

Тёплая ладошка,
мягкая подушка.
Шепчет фея-крошка
ласково на ушко:
«Баю-баю-баю,
спать давно пора!
Спи, забот не зная,
крепко до утра».

Continue reading

Loading spinner