Алло! Про що ти там казала?!
Я з черпаком, в одній туфлі.
Сусіди, щоб чорти вас брали!
Ну дзизнув. Так, по голові.
Алло, покоцана підлога,
вода стоїть, як у ставку.
Від ревнощі, дурний щомога.
Теж зараз дзизну! На зв’язку.
Не чоловіка, ні, сусідів,
дістали, гавкають весь день,
ніц туалету, ніц обіду,
ніц борщ зварити, йно мігрень.
Як побут цей допік, до сказу,
сталеву взяти де броню,
щоб витерпіти цю заразу?
Алло. Бувай. Передзвоню.
© Лєка Веселка, вересень 2025
Авторський переклад українською з російською вірша «Алё», опубліковано у Журналі Акомпаніатора 19 вересня 2020 року.
Алё, да шо вы говорите?!
Я с черпаком, в одной туфле.
Соседи, шо ж вы так шумите?!
Ну звезданул, по голове.
Алё, алё, да, пол покоцан,
вода стоит, как у пруду.
Приревновал, домой уж прётся.
Сейчас я тоже звездану!
Не мужа, нет, своих соседей,
достали, гавкают весь день,
ни в туалет, ни пообедать,
ни суп сварить, сплошной мигрень.
Как этот быт допёк до сказу,
куды бежать, где взять броню
терпеть усякую заразу?
Алё. Пока. Перезвоню.
© Лека Вэсэлка, сентябрь 2020
Похожие записи
