Чи то літо, чи то осінь,
щось не розумію я –
роздоріжжя, міжсезоння,
перехідний крок життя.
Лист жовтіє, червоніє,
але зеленить трава,
небо ясно так синіє,
сонце гріє ще жнива.
І не віриться, що скоро
грози, вітри, листопад,
листям по усіх просторах
полетять життя навзгад.
На космічних тих дорогах
у Всесвітній метушні
листя буде повно-повно,
тільки-но плоди земні.
Літа залишилось мало –
переходова пора:
де кінець, там і початок, –
заново ведеться Гра.
© Лєка Веселка, вересень 2025
Авторський переклад українською мовою з російської вірша «Переходная пора», вперше опублікованого у Журналі Акомпаніатора 12.09.2011 р.
То ли лето, то ли осень, –
не поймёшь ещё сперва:
перепутье, межсезонье,
переходная пора.
Лист берётся желтизною,
но зелёная трава,
небо ясно-голубое,
солнце яркое с утра.
И не верится, что скоро
грозы, ветры, листопад,
и листвою по просторам
жизни наши полетят.
На космических дорогах
во Вселенской суете
листьев будет очень много,
но плоды лишь на Земле.
Лета уж осталось мало –
переходная пора:
где конец, там и начало, –
продолжается Игра.
© Лека Вэсэлка, сентябрь 2011
Похожие записи
