Кожен рік спливає літо,
теплим сонечком зігріте.
Настає похмура осінь,
хоч ніхто її не просить
і на радощах не скаче.
А вона від суму плаче,
вітерцем хитає віти,
жовте листя, жухлі квіти,
сонце серед хмар ховає,
сліз калюжи наливає.
Має осінь хибну моду –
наробити нам негоду.
© Лєка Веселка, 23.09.2022