Авторський переклад з російської вірша «Ничто и Некто»:
Прозористі руки сльоти̔
з холодними вітру перста̔ми
проводжують мене туди,
де Сонце завжди з Небесами.
Вогонь золотий де пала̔,
незайманість біла де снігу,
немає Добра де і Зла,
бува̔ де звертає на небуль.
Continue reading
Червона сукня, золоте волосся,
у гості завітала панна Осінь.
Ще молоденька, з настроєм мінливим,
здебільш сумна, доволі вередлива.
Continue reading
Ось людина у Фейсбуці,
швидко пишуть її руці,
очі теж в швидких бігах,
тільки дупа на гальмах.
© Лєка Веселка, вересень 2024
Continue reading
Сузір’я. Зоряні шляхи.
Молочний Шлях веде додому.
Зірки прикуті, мов цвяхи,
вказати стежку щоб знайому.
Злітаю ввись за небосхил,
пронизуючи час та простір,
і змахи моїх сильних крил
крушать усі завади просто.
Continue reading
Россыпь алмазная спящих богов –
звёздное племя.
Час пробуждения, выход из снов –
грянуло время.
В искрах сияния ярких зарниц
дразнится пламя.
Вглубь прорываясь сквозь тысячи лиц
вспыхнет вдруг память.
Continue reading
Кожен пише, як він чує,
серця ритм йому диктує!
Ось чому гово̔рять люди:
тексти не горять у грубі!
Continue reading
Как-то во время жары в голову залетела фраза «Не омрачив себя трусами», которая благополучно начала там крутиться и выкрутилась в ироничный незатейливый стишок. Потом к нему нарисовались с помощью искусственного интеллекта картинки и написался перевод на украинский язык.
Не омрачив себя трусами,
внимая древней простоте,
нудист на пляже телесами
пел гимн свободной наготе.
Любил поесть нудист бесспорно,
что отражалось в телесах,
но и за три ведра попкорна
не стал бы загорать в трусах.
Continue reading
В спекоту жити можливо,
лежачи обережно,
вночі, голяком, нерухливо,
пітніючи безмежно.
Continue reading
Друг мій кондиціонер –
Приклад багатьом тепер!
Здобуваю насолоду –
в день спекотний прохолоду.
Continue reading
