Один недавній випадок навів мене на роздуми про особистий простір індивіда. Що воно включає, чи можна його виміряти, як визначити його межі і наскільки воно необхідне людині, а, головне, навіщо?
У кожного є певні зобов’язання перед іншими – родинні, подружні, партнерські, дружні, професійні тощо. Але крім цих, нав’язаних вихованням і соціумом обов’язків, є ще й особисті права. Наприклад, тримати доглянутим своє фізичне тіло, втілювати свої ідеї та творчі задуми, накопичувати свої екзистенційні життєві цінності, реалізовувати свої мрії. Для своїх прав необхідна свобода від обов’язків, тобто таке місце та час, де зобов’язання перед іншими відсутні.
Таким місцем і часом є особистий простір людини, що включає особисті речі, персональне житло, куди стороннім вхід заборонено, недоторканний час, яким можна розпорядитися на свій розсуд, індивідуальне переживання емоцій та інформаційний простір.
