Очі завидющі…
Руки загребущі…
Хто б ті очі заплював?
Хто б ті руці відірвав,
Щоб навіки забулися на чуже зазіхати,
Щоби змоги не мали не своє забирати?
Схаменися, нелюде, схаменися!
Відступися, іроде, відступися!
Бо знайдеться спроможна людина,
Що встромить в твоє серце кілок з осини –
Власною ненавистю поперхнешся,
Власною кров’ю по самі вінця заллєшся.
Відвернеться від тебе нарешті доля –
Залишишся наодинці без влади і волі.
Позбудешся своєї сили над людськими думками,
Всі побачать, що ти ‒ тварюка, а не мудрий пане.
Навіть тварина посоромиться з тобою поруч стояти,
Ім’ям твоїм діточок неслухняних почнуть лякати,
Як козою рогатою: ой, уті-путі,
Ховайся скоріше, бо йде дядько Путін!
© Лєка Веселка 2014
Авторский перевод на русский язык:
Очи завидющие…
Руки загребущие …
Кто б те очи заплевал?
Кто бы те руки оторвал,
Чтобы навеки позабыли на чужое пялиться,
Чтобы возможность потеряли на чужое зариться?
Опомнись, нелюдь, отойди!
Оступись, ирод, отступи!
А иначе найдётся и у тебя прокол,
И вонзят тебе в сердце осиновый кол,
Собственной ненавистью поперхнёшься,
Собственной кровью до краёв зальёшься.
Отвернется от тебя наконец счастье ‒
Останешься один без свободы и власти.
Потеряешь свою силу над умами людскими,
Все увидят, что ты – тварь без мудрости господина.
Даже животное постыдится рядом с тобой стоять,
Именем твоим детей непослушных начнут пугать,
Как козою рогатою: ой, ути-пути,
Прячься скорее ‒ идёт дядька Путин!
© Лека Вэсэлка 2014