Байка про двух соседей

Були собі два сусіди – Іван та Івась. Браталися, обнімалися, свята разом відзначали.

Та якось вдерся Іван до Івася без запрошення і почав тому докоряти:
‒ Брате Івасю, ось я тобі цю шафу подарував, коли ти був одружений на Хвесьці, а зараз ти з нею розлучився, а оженився на Марійці, так ото віддавай мені цю шафу назад. А ще меблі в тебе зовсім не так стоять, як мені подобається. На мій погляд, стіл повинен тут бути, а ліжко ондечки там, а стільці взагалі треба замінити.
І не дочекавшись відповіді сусіда, почав ті меблі по хаті Івася пересувати.

Івась стояв-стояв, дивився-дивився, а потім почухав потилицю, зітхнув важко та як заїхав у пихату сусідську мордяку, що той аж перевернувся і догори ногами задригав. А сам мовив:
‒ Хто дав тобі право нахабно мене вчити, з якою жінкою мені жити та ще й самовільно меблі в моїй хаті пересувати?!

Отакої…

© Лєка Веселка 2014

Авторский перевод на русский язык:

Жили-были два соседа – Иван и Ивась. Братались, обнимались, праздники вместе отмечали.

Но вот однажды ворвался Иван к Ивасю без приглашения и начал того попрекать:
‒ Брат Ивась, вот я тебе этот шкаф подарил, когда ты был женат на Хвеське , а сейчас ты с нею развёлся, а женился на Марийке, так теперь отдавай мне этот шкаф назад. А ещё мебель у тебя совсем не так стоит, как мне нравится. По моему мнению стол должен тут быть, а кровать вон там, а стулья вообще заменить надо.
И не дождавшись ответа соседа, начал ту мебель по дому Ивася передвигать.

Ивась стоял-стоял, смотрел-смотрел, а потом почесал затылок, вздохнул тяжело да как заехал по спесивой соседской морде, что тот перевернулся и кверху ногами задрыгал. А сам сказал:
‒ Кто дал тебе право нахально меня учить, с какою женой мне жить да ещё и самовольно мебель в моём доме переставлять?!

Вот так-то …

© Лека Вэсэлка 2014

Похожие записи

вверх