В этом музыкальном видеоклипе мысли, слова и голоса молодых украинцев. Вслушайтесь в эти молодые голоса, прочувствуйте настрой душ авторов и исполнителей, ощутите ритм их сердец. И вы поймёте, что Украина ‒ едина в умах и сердцах украинцев, души их звучат единым голосом воли украинского народа – быть вместе на своей родной земле. Такой народ нельзя разорвать и победить!
Музыка и слова песни родились в студенческом общежитии г. Луганска возле захваченного сепаратистами СБУ. На Youtube под видео написано: Украина, услышь свой Восток! Ставя на нас крест, вы предаете тех, кто считает Украину Родиной!
Слова песни:
Если твоя совесть в розыске в другой стране,
ты можешь верить своей родине словно себе,
когда в душе пылает жар и реет гордо флаг
никто нам не поможет, но всё в наших руках.
Никто из нас не думал, никто бы не поверил,
что всё хорошее не вечно и в новое время.
Нам сложно быть беспечными, нам ничего не видно
и нам не стыдно перестать быть безобидными.
Так подло и внезапно, словно выстрел в твою спину,
и не вернуться после этого в свою рутину.
и да простить ведь можно многое, но посмотри:
мы погибаем не снаружи ‒ чаще изнутри.
И не во Львове, на Луганщине родился я,
но с детства знаю – Украина – моя земля.
И когда слышу я вокруг, мол, Москва – нам братья,
я твёрдо знаю, братья в Киеве и в Закарпатье.
Ми ‒ не Росія, ми самостійні!
Ми – українці, сильні, єдині!
Якщо не второпав, повторюю ще:
від Луганська до Львова – Україна понад усе!!!
Я бачив дивний сон, стіною захищали козаки
своїх жінок, дітей, прокинувся – все навпаки:
втрачаючи останню честь, озброєні чоловіки
ховались за спідницями, в них попереду жінки.
Я бачив дивний сон, де сплять спокійно наші матері.
все тихо, мирно і домовилися бунтарі,
але на жаль все це було лише в моєму сні,
ми засинали в темряві, а прокидалися в вогні.
А наша Україна, наче ми не руський серіал,
що невідомо, чи скінчиться. Хто його спродісував?
Коли вже серія остання? Коли? Ещё чуть-чуть.
Чекайте, поки головних героїв переб’ють.
Сьгодні в серії раніше кволий, непомітний
трима двома руками прапор жовто-блакитний.
В очах нема ні страху, ані сумніву, ні жалю,
продовження до біса, вже на іншому каналі.
Коли пройдуть повз нас десятки років і час революцій мине:
я пойму тебя, брат, як і ти зрозумієш мене.
Ми ‒ не Росія, ми самостійні!
Ми – українці, сильні, єдині!
Якщо не второпав, повторюю ще:
від Луганська до Львова – Україна понад усе!!!
Автор видео: Вовчик Местина
Исполнители: Комната 375.
Похожие записи
Pingback: Daily Musics » «Ascold feat. Dioniseva — Україна понад усе!» Луганск – это Украина!!!